відривати

відривати
I -а́ю, -а́єш, недок., відірва́ти, -ірву́, -і́рве́ш, док., перех.
1) Тягнучи, смикаючи, відділяти, відокремлювати частину від цілого або щось прикріплене, приклеєне тощо. || тільки док., перев. безос. Відрізати, знести осколком снаряда, машиною тощо голову, ногу і т. ін.
2) перен., розм. Забирати, віднімати в когось що-небудь. || Віднімати, відділяти частину від чого-небудь на шкоду собі або комусь.
3) перен. Насильно відсторонювати, відводити кого-небудь від когось, чогось. || Відводити руку, голову і т. ін. від чого-небудь.
4) перен. Не давати можливості робити щось, займатися чимось.
5) перен. Розлучати кого-небудь із кимсь або чимсь. || перен. Позбавляти зв'язку кого-, чого-небудь із чимсь.

II -а́ю, -а́єш, недок., відри́ти, -и́ю, -и́єш, док., перех.
Риючи, витягати те, що було закопане в землю або засипане чим-небудь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Нужен реферат?

Смотреть что такое "відривати" в других словарях:

  • підривати — I а/ю, а/єш, недок., підірва/ти, підірву/, піді/рве/ш, док., перех. 1) Руйнувати, знищувати або подрібнювати за допомогою вибуху. 2) перен. Діями, вчинками і т. ін. шкодити чому небудь, послаблювати щось. || Позбавляти чого небудь, руйнувати щось …   Український тлумачний словник

  • повідривати — I а/ю, а/єш, док., перех. 1) Відірвати все чи багато чого небудь, скрізь або в багатьох місцях. 2) перен. Розлучити з ким , чим небудь усіх чи багатьох. II а/ю, а/єш, док., перех. Відрити все чи багато чого небудь …   Український тлумачний словник

  • попідривати — I а/ю, а/єш, док., перех. Підірвати багато чого небудь. II а/ю, а/єш, док., перех. Підрити багато чого небудь …   Український тлумачний словник

  • підривати — I = підірвати 1) (руйнувати, знищувати тощо за допомогою вибуху), зривати, зірвати, рвати; висаджувати, висадити, пускати, пустити (зі сл. у повітря ) 2) (сили, здоров я, нерви тощо), розхитувати, розхитати, ослаблювати, ослабляти, ослабити,… …   Словник синонімів української мови

  • відривати — 1 дієслово недоконаного виду відділяти, відокремлювати відривати 2 дієслово недоконаного виду риючи, витягати щось із землі …   Орфографічний словник української мови

  • підривати — 1 дієслово недоконаного виду руйнувати; послаблювати підривати 2 дієслово недоконаного виду рити землю …   Орфографічний словник української мови

  • повідривати — 1 дієслово доконаного виду відірвати все або багато чогось в багатьох місцях; розлучити всіх або багатьох повідривати 2 дієслово доконаного виду відрити все або багато чогось …   Орфографічний словник української мови

  • попідривати — 1 дієслово доконаного виду підірвати багато чогось попідривати 2 дієслово доконаного виду підрити багато чогось …   Орфографічний словник української мови

  • відривання — I я, с. Дія за знач. відривати I 1), 5) й відриватися I 1), 5). II я, с. Дія за знач. відривати II й відриватися II …   Український тлумачний словник

  • підривання — I я, с. Дія за знач. підривати I. II я, с. Дія за знач. підривати II …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»